-
1 необережне водіння
( автомобіля тощо) reckless drivingУкраїнсько-англійський юридичний словник > необережне водіння
-
2 hit-and-run driver
водій автомобіля, який втік з місця дорожньо-транспортної пригоди; водій автомобіля, який не зупинився після того, як збив людину -
3 motorist
автомобіліст, водій автомобіля -
4 alcohol-impaired driver
водій автомобіля, який перебуває у стані сп'яніння -
5 drug-impaired driver
водій автомобіля, який перебуває у стані наркотичної інтоксикації -
6 car driver
водій ( автомобіля); шофер -
7 car driver
водій ( автомобіля); шофер -
8 driving
1. n1) катання, їзда2) водіння (автомобіля)3) гоніння, гоньба; гони4) мор. дрейф5) тех. передача, привод6) гірн. проходка штрекуdriving licence — авт. права водія
2. adj1) рушійний; що приводить у рух2) сильний; несамовитий3) тех. ведучий4) тех. приводний* * *I n1) катання, їзда2) водіння ( автомобіля)backseat driving — тиск з боку помічників /радників/
3) гоньба, гони, гонитва4) мop. дрейф5) тex. передача, привод; приведення в дію, запускpush-pull driving — двотактний запуск; керування, управління
6) гipн. проходка штрекуII a1) який жене2) рушійний, який приводить у рух; який характеризується рухом3) сильний, шалений (ураган, дощ)4) тex. ведучийdriving machine — двигун, рушій; привідний
-
9 disqualification from driving
позбавлення права водіння, заборона водіння автомобіля ( на певний період)English-Ukrainian law dictionary > disqualification from driving
-
10 driving ban
позбавлення права водіння, заборона на водіння автомобіля -
11 driving licence
= driving license посвідчення на право водіння автомобіля, права водія -
12 reckless driving
необережне водіння ( автомобіля тощо); порушення правил дорожнього руху водієм -
13 wheelman
n (pl wheelmen)1) колісник, стельмах2) стерновий; штурвальний; водій3) розм. велосипедист* * *n1) рульовий, стерновий; водій автомобіля2) велосипедист3) icт. колісний мастер; колісник -
14 motoring offence
= motoring offense правопорушення, пов'язане із водінням автомобіля -
15 driver's-license
= certificate; амер. -
16 roadcraft
-
17 trip
1. n1) подорож, мандрівка; поїздка; екскурсія; рейсbusiness trip — ділова поїздка, відрядження
2) швидка легка хода; легкий крок3) спотикання; падіння (зачепившись за щось)to make a trip — спіткнутися, упасти
4) хибний крок; помилка; обмовка; помилка на слові, ляпсус5) улов під час прямування судна до промислової ділянки6) спорт. підніжка7) спорт. заслін корпусом8) тех. засувка9) тех. розчіплювальний пристрій; перекидач10) гірн. состав (вагонеток)11) мор. галсtrip ticket — путівка, дорожній лист (водія автомобіля)
2. v1) іти легко і швидко; бігти вистрибом2) спотикатися, падати (спіткнувшись)4) зробити хибний крок; обмовитися, помилитися на слові5) збити з пантелику, заплутати; примусити зробити хибний крок (помилку)6) спіймати на брехні, викрити брехню (тж trip up)7) спорт. підставити ногу (тж trip up)8) танцювати легко й елегантно9) вирушати в подорож; робити екскурсію (поїздку)10) тех. розчіпляти; вимикати* * *I [trip] n1) поїздка, подорож; екскурсія; рейсbusiness trip — ділова поїздка, відрядження
round trip — поїздка туди, назад
a trip abroad — закордонна поїздка, поїздка за кордон
to take a trip — з'їздити, проїхатися
to go for a trip, to make a trip — відправлятися в подорож
extra trips were scheduled by railroad companies — залізничні компанії запланували /передбачили/ додаткові рейси; похід, візит
a trip to the dentist — візит до зубного лікаря, відвідини зубного лікаря; відстань, що покривається в ході однієї поїздки
2) швидка, легка хода, легкий крок3) спотикання; падіння (спіткнувшись через що-н.); to make a trip спіткнутися, впасти4) помилковий крок; помилка; обмовка; ляпсус5) cл. отключка; галюцинація під впливом наркотика (особ. ЛСД); переживання; відчуття; випробуванняthat was a bad trip = — мені довелося погано
to lay a bad trip on smb — зіпсувати кому-н. настрій одержимість, нав'язлива ідея
he's on a nostalgia trip — він не може звільнитися від ностальгії; особливість, риса вдачі
that's his trip — це у його дусі; спосіб життя; обстановка, обставини
6) улов, отриманий риболовецьким судном на шляху до промислової області7) cпopт. підніжка; заслін корпусом8) тex. клямка9) тex. розчіпляючий пристрій; вимикач ( подачі); війск. розобщитель ( у автоматичній зброї)10) тex. перекидач11) горн. склад ( вагонеток)12) мop. галсII [trip] v1) йти легко, швидко; бігти підстрибаючи ( trip away trip down trip in trip out); she came trip ping down the garden path вона прибігла підстрибом по садовій доріжці; she trip ped in / into the room / вона упорхнула в кімнату2) (on, over) спотикатися; падати (спіткнувшись через що-н.); to trip over one's own feet зачепитися ногою за ногу; примушувати спотикатися або сковзатисяthe wet board tripped me — я посковзнувся на мокрій дошці; зупиняти, перегороджувати
3) запинатися, вимовляти із запинкою; спотикатися ( trip up)he drank till his tongue tripped — він пив до тих пір, поки у нього мова не стала заплітатися; = він стільки випив, що вже лика не в'язав
4) ( часто trip up) зробити помилковий крок, помилку, ляпсус; обмовитисяto catch smb tripping — викрити кого-н., зловити кого-н. на місці злочину
all are apt to trip — всім властиво помилятися; збити з пантелику, заплутати; примусити зробити помилковий крок, помилку
questions designed to trip him up — питання, що мають на меті збити його з пантелику
the clever lawyer tripped the witness (up) — розумний адвокат заплутав свідка; зловити, викрити в брехні
she was not sure of her story and was easily tripped — у її розповіді було багато суперечностей, її легко викрили в брехні
the examining board tripped him up several times — екзаменаційна комісія кілька разів ловила його на помилках
5) cл. відключатися під впливом наркотика, починати галюцинувати; бути в отключці ( часто trip out)6) cпopт. ставити підніжку ( часто trip up)the wrestler tripped (up) his opponent — борець зробив підніжку, кинув супротивника на килим
7) танцювати легко, витончено8) icт. відправлятися в подорож; здійснювати поїздку, екскурсію9) тex. розчіпляти; вимикати(запускати, приводити в дію (механізм)); включатися, приходити в дію ( про механізм)10) війск. скидати ( бомбу)11) тex. перекидати12) мop. вивертати з грунту ( якір); підводити ( щоглу), звільняти ( щоглу) від штифта ( перед укладанням її на палубі)••to trip over one another (in doing smth) — робити що-н. поспіхом, наввипередки; розштовхувати один одного
-
18 trip ticket
путівка, шляховий лист ( водія автомобіля) -
19 driver's-license
= certificate; амер. -
20 driving
I n1) катання, їзда2) водіння ( автомобіля)backseat driving — тиск з боку помічників /радників/
3) гоньба, гони, гонитва4) мop. дрейф5) тex. передача, привод; приведення в дію, запускpush-pull driving — двотактний запуск; керування, управління
6) гipн. проходка штрекуII a1) який жене2) рушійний, який приводить у рух; який характеризується рухом3) сильний, шалений (ураган, дощ)4) тex. ведучийdriving machine — двигун, рушій; привідний
См. также в других словарях:
автомістечко — чка, с. 1) Територія з комплексом споруд, обладнання для обслуговування автомобілів і їх водіїв. 2) Навчально тренувальний комплекс для навчання водінню автомобілів, мотоциклів, вивчення правил дорожнього і вуличного руху … Український тлумачний словник
шофер — а, ч. 1) Водій легкового автомобіля (переважно лімузина), що має прислужувати пасажиру. 2) Водій автомобіля … Український тлумачний словник
автоаматор — а, ч. Непрофесійний водій автомобіля, який має посвідчення на право його водіння … Український тлумачний словник
автолюбитель — я, ч. Непрофесійний водій автомобіля, що має посвідчення на право його водіння … Український тлумачний словник
автомотолюбитель — я, ч. Непрофесійний водій автомобіля або мотоцикла, моторолера, що має посвідчення на право їх водіння … Український тлумачний словник
автоводій — я/, ч. Водій автомобіля … Український тлумачний словник
автосправа — и, ж. Знання та навички, пов язані з водінням автомобіля, його ремонтом і т. ін … Український тлумачний словник
автотренажер — а, ч. Тренажер для навчання водінню автомобіля … Український тлумачний словник
автошкола — и, ж. Навчальний заклад, що готує водіїв автомобілів … Український тлумачний словник
прокладка — и, ж. 1) Дія за знач. прокласти, прокладати 1 4). 2) Те, що кладуть, уміщують між чим небудь. Герметична, ущільнююча прокладка. Гігієнічні прокладки. •• Прокла/дка між кермо/м і сиді/нням жарт. про невправного, лінивого водія автомобіля, трактора … Український тлумачний словник
Российская Советская Федеративная Социалистическая Республика — самая крупная среди союзных республик CCCP по терр. и населению. Pасположена в вост. части Eвропы и в сев. части Aзии. Пл. 17,08 млн. км2. Hac. 145 млн. чел. (на 1 янв. 1987). Cтолица Mосква. B состав РСФСР входят 16 авт. республик, 5 авт … Геологическая энциклопедия
